Що унікального

Угольско-широколужанський заповідний масив - найбільший масив букових пралісів у Європі. У 1992 році Букові праліси Карпат включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Туристичні екомаршрути у букових пралісах Угольського масиву користуються популярністю в Європі, а в Україні, на жаль, про них майже нічого не знають. В даній мандрівці працівники заповідника пропонують нам  поєднати найцікавіші маршрути. В супроводі наукових працівників заповідника ми пройдемо екостежкою посеред букових пралісів - єдиного місця в Європі, де лісові масиви збереглись у первозданному вигляді. Тут ніколи не проводилась господарська діяльність, ліс виглядає так, як і тисячі років тому.

Додатково

На території чотирьох адміністративних районів Закарпатської області розташована одна з найцікавіших установ природно-заповідного фонду України – Карпатський біосферний заповідник (КБЗ). Його площа становить більш як 58 тис. га і охоплює всі типи ландшафтів Українських Карпат – від передгірних заплавних екосистем через увесь гірсько-лісовий пояс до високогірних лук і криволісся. На території біосферного заповідника, а також в зоні його діяльності, знаходиться значна кількість унікальних природних і культурних об’єктів світового значення. Не випадково КБЗ єдиний в Україні тричі нагороджений Європейським дипломом Ради Європи для природоохоронних територій, який вручається лише за умов належного збереження заповідних природних комплексів та забезпечення їх ефективного менеджменту. Крім того, близько 20 тис. га, що знаходяться у складі біосферного заповідника, є частиною об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» (це також єдиний об’єкт Всесвітньої природної спадщини в Україні), а решта території утворює його буферну зону. Огляд усіх родзинок біосферного заповідника зайняв би не один тиждень, але для першого знайомства з найцікавішими з них достатньо кількох днів.

Форелеве господарство КБЗ є одним з небагатьох, які функціонують на сьогодні в карпатському регіоні України. Тут утримують три види лососеподібних: місцеву струмкову форель і два північноамериканських види риб – райдужну форель та гольця. Струмкова форель розводиться виключно для випуску в численні гірські річки і потічки задля підтримки не чисельних природних популяцій, в той час як інтродуковані види - для комерційних цілей. На форелевому господарстві можна не тільки купити облюбовану рибу, але й власноруч її відловити. Поряд розташований туристично-інформаційний центр, експозиція якого присвячена водним екосистемам та їх мешканцям, зокрема карпатській форелі.

Від форелевого господарства мальовнича лісова стежка веде до найважливішого географічного й геополітичного об’єкту не тільки КБЗ, але й України в цілому, а саме до Географічного центру Європи. Це унікальне місце вказує кам’яний знак-стела з відповідним написом на латині, закладений ще за часів Австро-Угорської імперії. Поруч розташований ще один візит-центр КБЗ, присвячений природним та культурним цінностям цього гірського краю в самому серці Європи, а також колиба-музей, яка не тільки пропонує широкий вибір страв місцевої кухні, але й містить багату колекцію старожитностей, що нараховує тисячі експонатів.  

Гора Терентин висотою 1388 м н.р.м. і прилеглі полонини височать безпосередньо над м. Рахів і являють собою південні відроги Свидовецького хребта. Саме гора Терентин є природною геомормологічною межею між флішевивими і кристалічними Карпатами, останні з яких мають дуже обмежене поширення в Україні і відомі під назвою Гуцульських Альп. На вершину гори веде австро-угорська військова дорога в обрамленні типової гуцульської забудови, з якої відкриваються гарні краєвиди на навколишні гори. На вершині Терентина знаходиться великий трансляційний комплекс, монументальну вишку якого видно за десятки кілометрів. Звідси відкриваються незабутні панорамні краєвиди на найвищі гірські масиви Українських Карпат: Чорногору, Свидовець, Горгани і Мармарош. Гора Терентин і прилеглі полонини знаходяться в субальпійській зоні, для якої характерна лучна рослинність з великою кількістю рідкісних, реліктових та ендемічних видів. Багато з них є надзвичайно декоративними, зокрема крокуси (шафрани) Гейфеля, які на початку травня зазвичай утворюють великі яскраві синьо-фіолетові килими на межі сніжників.   

Угольсько-Широколужанський масив КБЗ – найбільший у світі масив букових пралісів, площа якого становить понад 10 тис. га. Одночасно це найбільша складова частина об’єкту Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Праліси Угольки вражають своєю величчю, древністю та незайманістю. Дерева тут досягають велетенських розмірів та віку у понад півтисячі років. Один із визначних швейцарських дослідників сказав: «Для християн один раз у житті обов’язково треба відвідати Ватикан, для мусульман – Мекку, а для натуралістів – Угольку». Але окрім власне пралісів, Уголька багата й на інші унікальні об’єкти. Печера «Молочний Камінь» відома завдяки стоянці первісної людини, яка її облюбувала ще з часів пізнього палеоліту. Знайдені тут артефакти представлені у багатьох музеях країни. В доісторичні часи печеру населяли печерні ведмеді, а сьогодні вона слугує домівкою для кажанів та специфічних сліпих мешканців підземель – троглобіонтів. Тут добре представлені гарні натічні утворення, сформовані кальцитом, що за формою нагадують органні труби. Неподалік розміщений ще один карстовий об’єкт, який називається Кам’яним або Карстовим мостом. Створена природою арка є оселищем для багатьох рідкісних видів кальцефільної флори, зокрема тису ягідного. 

Водоспад «Труфанець» є найвищим природним водоспадом Закарпаття, висота якого сягає 36 м, і одночасно одним із наймальовничіших водоспадів каскадного типу в Українських Карпатах. Знаходиться на потоці Труфанець – правій притоці р. Чорна Тиса, який бере початок у субальпійському поясі на висоті 1720 м н. р. м. біля підніжжя г. Близниця на південно-східних схилах Свидовецького хребта. Утворений у місці виходів на поверхню стійких до руйнування пісковиків. 
Музей екології гір – один із найбільших і найоригінальніших Музеїв Українських Карпат. Його експозиція присвячена природним особливостям гірських регіонів планети, а також культурі, звичаям і традиціям українських горян. Музейна експозиція містить аква-тераріумний комплекс, в якому можна ознайомитися з типовими мешканцями Карпат – рибами, плазунами та земноводними.

Струківська церква або церква Вознесіння (смт. Ясіня) збудована у 1824 р. без жодного цвяха і є досконалим зразком традиційного сакрального будівництва Гуцульщини. Всередині зберігся чудовий іконостас. Дзвіниця збудована у 1813 р. Складає з церквою єдиний ансамбль і має власну мистецьку цінність. Струківська церква разом із іншими дерев’яними храмами Українських Карпат номінується на включення до Переліку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.