Ярослав Козак, "Унікальна Україна"
На вихідних їздили у Поліський заповідник традиційним маршрутом (Київ - Овруч - Селезівка),
маленькою компанією (всього 8 учасників, включаючи водія).
Як виявилось, квітень - чи не найкраща пора для екскурсій та відпочинку.
Мінус тільки один - немає ягід чи грибів, за якими ми приїжджаємо влітку та восени,
зате є величезний плюс - абсолютно немає комарів.
Тож ми мали два дні спокою, теплої сонячної погоди і цікавих прогулянок по території заповідника.
Наша компанія біля будиночка.
Першу ніч ми трохи мерзли (пічку пізно затопили, зате в другий день нагріли так, що в печі можна було пекти кабана.
Ідоли, камені і наші хатинки - з протилежного боку.
Маленька річка Болотниця, що протікає поруч із будиночками.
Ставок на Болотниці і водяний млин.
Страхітливе фото. Двоє мурах кудись тягнуть свою здобич.
Ідоли, камені і наші хатинки - з протилежного боку.
Маленька річка Болотниця, що протікає поруч із будиночками.
Ставок на Болотниці і водяний млин.
Страхітливе фото. Двоє мурах кудись тягнуть свою здобич.
Початок екскурсії. Лівим берегом цього потічка будемо підніматись до каскаду бобрових гребель.
Далі не пройдеш - під ногами всюди вода.
Власне, затопивши цю територію, бобри перекрили нам прохід до хатинки (тої, що ми відвідували влітку).
Виходжу на греблю. Так виглядає плесо вище по течії.
Група переходить по греблі на правий берег. Міцна конструкція.
Страхолісся. Тут буде болото - вирішили бобри.
Вода пробиває собі дорогу в обхід греблі і підтоплює ліс.
Подружитесь с нами на facebook. Тогда вам будет проще узнавать, что у нас происходит.
Например, о том, кто вместе с вами будет ездить на летний отдых, что осенью будут действовать недельные скидки на поездки в Крым или еще о чем-то новом и интересном.
