Що унікального

Є сотні анекдотів про євреїв Бердичева. Саме цьому народу місто завдячує своєю славою. Зараз тисячі євреїв з усього світу приїздять до Бердичева, щоб помолитись на могилі одного з найбільших своїх праведників – цадика Леві Іцхака. У 19 столітті Бердичів був найбільшим торговим та ярмарковим центром України. Місто називали Волинським Єрусалимом. Тут мешкало 78 тисяч осіб і воно було третім в Україні за чисельністю населення. 63 тисячі мешканців були євреями. Нині чи не головним свідченням колишнього єврейського статусу Бердичева є величезне кладовище, розташоване на одній з північних околиць міста. Чогось подібного в Україні більше не побачиш.
Євреї залишили Бердичеву неоціненний спадок. Зокрема архітектурний. Тут є цілі мікрорайони із старою єврейською забудовою. Старі крамниці, адміністративні споруди, житлові будинки, тісненькі дворики… 
Справжня історія Бердичева почалася у 1630 році, коли тодішній його власник, київський воєвода Ян Тишкевич подарував замок католицькому ордену босих кармелітів. 1634 року Бердичівські кармеліти заклали "дольний" (підземний) Маріїнський костьол, в якому встановили чудодійну ікону Божої Матері. Нині Бердичівський монастир-фортеця є символом та головною окрасою міста. А ще у місті зберігся костьол в якому вінчався Оноре де Бальзак.
Отже ми вирушаємо до Бердичева. А ще в цій подорожі ми відвідаємо Червоне з ефектним палацом Терещенків, маєток Ганських у Верхівні де мешкав Бальзак зі своєю дружиною.