Що унікального

До 1939 українські землі на захід від Збруча належали Польщі. З тих часів на Львівщині залишилися магнатські резиденції, найбільш цікаві з яких увійшли в Золоту підкову. Маршрут проходить по Воронякам і Гологорам - мальовничій і горбистій місцевості, яка подарує не одну годину технічного катання. Для більш повного занурення в атмосферу Середньовіччя ми додали в поїздку обід у підвалах Олеського замку, ночівлю в католицькому монастирі і прогулянку по старому Львову.

Замок у Підгірцях був побудований в середині XVII ст. для коронованого гетьмана Станіслава Конєцпольського на місці більш давнього укріплення. Архітекторам вдалося блискуче поєднати пишність магнатської резиденції з надійністю бастіонних укріплень. Найбільшого розмаху світське життя в замку отримала, при Жевуських, до яких він перейшов в 1720 р. Тут влаштовували пишні бали і галасливі забави, що тривали тижнями, на яких місцева шляхта розважалася феєрверками, військовими парадами і гарматноюї пальбою. Був свій оркестр, театр і навіть друкарня. Просторі зали палацу мали свої назви: "Китайська", "Золота", "Лицарська", "Зелена", "Дзеркальна", "Мозаїчна" - відповідно внутрішньому оздобленню. Стіни прикрашали полотна і скульптури видатних майстрів. У замку був арсенал, найкраща в Польщі колекція зброї, були зібрані величезна бібліотека та архів. До приходу Радянської влади у 1939 р в замку діяв приватний музей. Роман Сангушко, останній власник замку, встиг переправити частину колекції в Бразилію, де вона стала основою культурного фонду, який існує і понині. Страшна пожежа 1956 р знищив залишки інтер'єрів. Зараз замок реставрується.
Підгорецький замок неодноразово використовували для зйомок фільмів. Тут знімали версальські сцени з "Трьох мушкетерів". Сюди д `Артаньян ніс діамантові підвіски, ніс зовсім не здалеку, адже замок графа Бекінгема знімався в Олеську. Всього-то 6 кілометрів ...

Замок в Олеську, мабуть, найвідоміший в Україні. Піднімається на самотньому пагорбі посеред абсолютно плоской рівнини, оточений товстими стінами і підпертий контрфорсами, він дуже відповідає романтичним уявленням про справжній замку.
У 1629 р тут народився майбутній король Польщі Ян III Собеський. Цікаво, що управителем замку в цей час був Михайло Хмель, батько Богдана Хмельницького. Можливо, майбутній гетьман провів тут свої дитячі роки.
Зараз замок повністю реставровано до вигляду XVII ст. Діє музей, в якому зібрана унікальна колекція ікон, дерев'яної скульптури, гобеленів, меблів і живопису.
Атмосферу Середньовіччя можна відчути, пообідавши в ресторані "Гридниця", влаштованому в підвалах замку.

Замок у Золочеві сильно несхожий на своїх побратимів по Золотий Підкові. В середині він нагадує чашу або стадіон. Свого часу це була вельми прогресивна фортифікаційна концепція. Периметр утворювала опорна стіна, яка ледь перевищує людський зріст, на яку насипали земляні вали і влаштовували на них вогневі позиції для захисників фортеці. Коли у цю споруду потрапляло гарматне ядро, то воно йшло в землю і там вибухало. Ремонт укріплень був дуже простим - носилки з землею і лопата ...
Перлиною Золочівської твердині є Китайський палац, побудований за часів Яна III Собеського для його дружини Марії-Казимири. Незважаючи на свій аскетичний вигляд, палац був справжнім дивом інженерно-будівельної думки. Так, опалення палацу здійснювалося чотирма камінами, розташованими на першому поверсі, а нагріте повітря від них проходило по порожнистій внутрішній стіні і обігрівало всю будову. Також в будівлі облаштовано систему каналізації і туалети - новинка для тодішньої Польщі. Шість туалетів збереглися до наших днів. Деякі з них мають досить оригінальну конструкцію ...

Унівська лавра одна з чотирьох лавр в Україні і єдина лавра греко-католицького обряду. Археологічні дослідження, які зараз активно ведуться в Уневі, говорять про те, що монастир був заснований тут вже в XII. Він не дарма потрапив в компанію замків, адже в ті неспокійні часи монастирі будували таким чином, щоб легко перетворити їх у фортецю під час чергового набігу татар. Про бойовий характер обителі говорять потужні кріпосні стіни, кутові вежі та вікна-бійниці. У монастирському музеї можна побачити гармату, знайдену при розкопках.
Прямо з-під стін монастиря б'є цілюще джерело, з яким пов'язана легенда. Монастир лежав у руїнах після чергового набігу татар. Місцевий шляхтич, Олександр Ванько Лагодовського, захворів хворобою ніг. Ніщо не допомагало, але одного разу Ванько побачив у сні Богородицю, яка порадила йому шукати неподалік у лісі цілюще джерело. Чудесно зцілившись, шляхтич дає обітницю відродити знищену обитель.
Зараз ченці ведуть мирну. Продуктами харчування монастир забезпечує своє фермерське господарство. Крім овочів вирощують лікарські трави, медом солодить пасіка, а свіжий хліб дає власна хлібопекарня. При обителі діє іконописна майстерня.

Колись Свірж був невеликим містечком, але зараз це село, чи налічує 800 жителів. Замок стоїть в приголомшливо мальовничій місцевості серед зелених і похилих пагорбів Гологору. Білосніжні стіни і червона черепиця даху, що відбиваються в гладі озера, роблять Свірзький замок неймовірно романтичним. Саме через свійму пацифічний вигляд йому дісталася роль мирного Бетюнський абатства у фільмі "Три мушкетери". У вежі ж, захищає в'їзд до замку, уважний кіноман впізнає бастіон Сен-Жермен, де Атос, Портос, Араміс і д `Артаньян снідали під ворожими кулями.
Як для українських замків, Свірж знаходиться в прекрасному стані, після реставрації він не втратив шарм стародавнього середньовічного замку в стилі Ренесанс. Подальша доля його туманна після рішення Львівської обласної адміністрації передати замок у концесію (приватне володіння) на 50 років.

Замок у Старому Селі займає величезну територію - 2 га, що робить його найбільшим замком у Львівській області. На жаль, збереглися лише фрагменти зовнішніх стін, та й то їх стан залишає бажати кращого. Можливо ситуація зміниться незабаром, після того, як у замку з'явився господар (замок був відданий в концесію). Адже раніше Старосільський замок витримував славні облоги. Під час турецько-польської війни 1672-1676 р. турки, які взяли практично всі замки на своєму шляху, обламали зуби об Старосільський стіни.